Особисті кордони допомагають нам будувати відносини зі світом так, щоб ми відчували себе впевнено й комфортно. Що ж ми відчуваємо, коли їх порушують? Як проаналізувати своє оточення й себе? Читайте далі.

Які особисті кордони можна назвати «здоровими»?

Особисті кордони поділяються за сферами життя: фізичні, матеріальні, сексуальні, емоційні, духовні, інтелектуальні. Крім них, у кожного з нас є свої кола спілкування: від індивідуального, де ми спілкуємось з собою, до макросоціального — де живуть незнайомі нам люди. 

Здорові особисті кордони оберігають нас і показують, де ми, а де не ми, що ми відчуваємо, а що ні, що нам приносить задоволення, а що дратує, що ми хочемо, а чого ні.

 Наші кордони ідентифікують нас. Тому пам’ятайте:

  • ви маєте право не відчувати вину за чиїсь рішення чи проблеми;
  • ви не зобов’язані давати поради й маєте право не приймати непрохані поради від інших;
  • ви відповідаєте за свої почуття, думки й поведінку, інші ж відповідальні за власні;
  • не дозволяйте виплескувати на вас негатив чи відпускати токсичні коментарі відносно вашої зовнішності, віку, ваги, індивідуальних особливостей і відносин, котрі у вас є поза межею роботи. І не робіть це самі!

Зберігати свої й не порушувати кордони інших вам допоможуть 6 правил.

6 правил дорослої комунікації для зберігання власних кордонів

1. Практика small talk

Коли приходите в новий колектив, не навішуйте ярликів, не пліткуйте, спілкуйтеся на загальносоціальні теми. Можна говорити про кіно, мистецтво, літературу, новинки моди, подорожі, обговорювати нейтральні новини. Не варто торкатися політики, здоров’я, прибутків, особистого та сексуального життя, релігії, зовнішності й сексуальної орієнтації. 

2. Правила робочих переговорів

Встановлюйте та запитуйте про чіткі терміни виконання завдань, фіксуйте тезиси. У підсумку згадайте основні моменти й переконайтеся, що ви правильно зрозуміли співрозмовника. 

Бажано тезиси та рішення фіксувати в листуванні й просити підтвердження зі сторони всіх учасників переговорів — це допоможе вам уникнути домислів та непорозумінь.

3. У вас є право на непоінформованість

Ви дійсно можете не знати, де стоїть кава, як звати керівника відділу і яке ім’я у важливого клієнта. Вміння ставити запитання допоможе вам спокійно адаптуватися на новому місці. Не читайте думок, уточнюйте. Не допускайте у свою адресу знецінення, на кшталт «Як можна цього не знати!», і вимагайте конструктивних відповідей на запитання. На кшталт: «Так, для новачка це нормально, то як звати керівника відділу продажів?».

4. Слідкуйте за словами — що вам кажуть і що ви говорите

Пам’ятайте, що конструктивний зворотний зв’язок має враховувати не лише критику, але й похвалу. Якщо хтось навішує вам ярлик чи ображає словесно, ви маєте повне право попросити використовувати у вашу адресу лише ввічливі слова. 

5. Відрізняйте факти від фантазій  

Факт — це те, що відповідає на запитання так чи ні, те, що не можна оскаржити й те, що немає емоційного забарвлення. Все інше — інтерпретації

Читати  Ресурси, котрі допомагають дізнаватися щось нове

6. Розставляйте пріоритети

Це правило допоможе вам не бігати від завдання до завдання та захистити свої часові, фізичні й емоційні кордони. Розподіляйте справи за 4 маркерами

  • важливі та термінові;
  • важливі й нетермінові;
  • не важливі та термінові;
  • не важливі й нетермінові.

Уточнюйте, як узвичаєно в компанії: важливі справи це ті, котрі поставив керівник чи ті, які йдуть на користь компанії? Це не завжди одне й те ж. Якщо ви спілкуєтеся згідно з правилами дорослої комунікації, можна очікувати того ж від співбесідника. 

Потрібно тренувати особисті кордони й визначати формат відносин, і для цього існує дієва вправа.

«Як побудувати формат відносин»

Крок 1. Визначити коло спілкування

Зіставте та запишіть список людей, які входять у різні кола спілкування: 

  • 1 коло — ви, і ваші відносини з собою.
  • 2 коло — мікросоціум. Ваші близькі люди. Хто вони для вас? 
  • 3 коло — соціум. Люди, яких ви знаєте, але спілкуєтеся з ними поверхово. Зазвичай це колеги, далекі родичі, колишні однокласники й тому подібне. 
  • 4 коло — макросоціум. У нього входять незнайомці, наприклад, ваші підписники в соціальних мережах, яких ви ніколи не бачили. Просто кажучи, ті, з ким ви незнайомі особисто.

Визначте для себе дуже чіткі кордони відносно різних сфер з різними категоріями людей: незнайомці, колеги, друзі, далекі родичі, діти й партнери. 

Крок 2. Створіть таблицю ваших кордонів

Коли будете записувати цю інформацію, орієнтуйтеся на наступні критерії:

  • Фізичні кордони — це сфера нашого контакту на рівні тіла й комфорт особистого простору. 
  • Сексуальні кордони — сфера не лише сексуальної близькості, але й діалогів, жартів та натяків на цю тему. 
  • Матеріальні кордони — сфера нашої особистої власності та фінансів. 
  • Емоційні кордони — сфера вираження емоцій та почуттів стосовно нас та ситуації. 
  • Духовні кордони — сфера вірування, цінностей та світогляду. 
  • Інтелектуальні кордони — сфера знань, переконань та думок.

Крок 3. Дати дозвіл для кожного кола спілкування та категорії кордонів 

Запишіть для кожного кола спілкування та категорії кордонів:

  • що стосовно вас можна робити; 
  • чого робити не можна;
  • від чого ви не відмовитеся (тобто, що для вас важливо та принципово);
  • в чому ви готові поступитися (та як часто).

Наприклад: «Я відчуваю себе некомфортно, коли колеги на роботі запитують мене про моє дитинство, особисте життя, відносини з партнером і/ чи про розлучення».

Техніки встановлення особистих кордонів безпосередньо пов’язані з навичками комунікації. Тому що недостатньо визначити кордони — важливо ще вміти їх зберігати та проговорювати, що для вас добре, а що ні.

Нехай кожен з нас буде ввічливим. Потрібно з повагою ставитися до кордонів інших людей у будь-якій ситуації, соціальному колі та сфері життя.