Більшість українських компаній традиційно святкують Новий рік у форматі корпоративу. Передноворічна вечірка у ресторані чи в будь-якому закладі, як лакмусовий папірець для співробітників: якщо проводиться — значить справи йдуть на лад. Але що робити, якщо Новий рік чомусь «скасували»? Тим паче сьогодні, коли масові заходи скасовують та немає змоги святкувати як належне. Як тоді подарувати колективу святковий настрій, коли бюджет вельми обмежений чи його й зовсім немає?  

Ось 5 хороших ідей

1. «Таємний Санта»

Це гра, в якій співробітники обмінюються подарунками. Така різдвяна розвага традиційна для США, Канади та Великобританії — там її називають «Secret Santa». У Німеччині «Kris Kindle» (від німецького Christkind — немовля Ісус), в Бразилії «Amigo Secreto» (Таємний товариш), в Іспанії та Латинській Америці «Amigo Invisible» (Товариш-невидимка).

Як грати?

Працівники, які бажають бути Таємним Сантою кидають в ящик записку зі своїм іменем та витягують звідти папірець, за допомогою якого й дізнаються, кому готуватимуть подарунок. У нашої компанії два регіональні центри в різних містах, тому ми користуємось спеціальними сайтами: Secret Santa чи elfster. Загалом їх багато, гра популярна. Такі сайти полегшують жеребкування між учасниками за адресами їх електронної пошти.

Якщо гра проходить кілька днів (пропишіть це в правилах), то Таємний Санта кожен день залишає якісь дрібнички на столі у колеги, який йому випав при жеребкуванні: листівки, свічки, записки, вірші, які ведуть до подарунка чи Таємного Санти. Ім’я Секретного Санти не обов’язково розкривати, але подарунок в будь-якому випадку має отримати кожен учасник гри. Цей момент ліпше відстежити організаторам, як і те, щоб у подарунків не було недоречного підтексту, щоб вони нікого не образили. Відмітьте це в правилах гри та розкажіть про них кожному учаснику.  

Важливо! Участь має бути добровільною. Організаторам необхідно проговорити в правилах: суму подарунку, як довго та як часто дарувати, чи можна учасникам створювати wish-лист (список подарунків) і інші важливі моменти.

Що потрібно від вас?

По-перше, організувати. По-друге, успіх гри багато в чому залежить від інтересу учасників. Його можна підігрівати. Підтримуйте інтригу за допомогою плакатів, новин на внутрішньому порталі, заохочуйте особистим прикладом.

2. Хто шукає, той завжди знайде

Квест (від англ. quest — «пошук») — довгий час це був жанр комп’ютерних ігор зі всіма можливими загадками. Однак останнім часом у великих містах України популярні інші квести. Квести в реальності. Наприклад, на пошук.  

Сенс такий: команді потрібно знайти вихід з тематичної кімнати чи зібрати заховані артефакти за певний час. Учасникам знадобляться ерудиція, шкільні знання, швидкість реакції.  

А що заважає влаштувати свій квест для співробітників і навіть цілого відділу? Варіанти гри можна розділити на два види — залежить від кінцевої цілі. Знайти вихід з кімнати, офісу чи будівлі компанії.  

Ваше завдання — придумати послідовний ланцюжок з предметів, як це зазвичай роблять у квестах: потрібно написати послання-підказки. Це можуть бути загадки, висловлювання відомих людей чи уривок з книги, персонажі, вірші; питання на знання корпоративного життя, кумедних історій, персон та цінностей компанії, задачки, головоломки, в яких  «закодовано» якийсь предмет та/чи місце, де він знаходиться. Так створюється цілий ланцюжок: тобто гравці повинні розшифрувати його, переходячи від предмета до предмета та знаходячи в кожному наступні послання з підказкою.  

Складність під час проведення квесту в офісі — це те, що співробітники вже знайомі з приміщенням, з його локацією та інтер’єром. Будь-який новий незвичний реквізит буде помітним. Тому постарайтеся пустити в дію наявні предмети чи сховати підказки у старих місцях (шафи, книги, ящики).  

Такий варіант квесту підходить для невеликої компанії (6-7 осіб в одній компанії). Великому колективу потрібно більше кімнат. Добре, якщо в кожній кімнаті буде наглядач, щоб учасники, які захоплені пошуком, нічого ненароком не зламали. Він і даватиме підказки (якщо в сценарії це передбачено).  

«Виходом» з гри можуть стати двері в зал чи кабінет з напоями та смачними стравами.  

3. В пошуках скарбів

Такий варіант підходить для великих компаній. На одній території, скажемо, того ж офісу, змагаються відразу кілька команд. Ваше завдання: розвести їх по різних маршрутах. На кожному однакове число підказок.  

Командам теж потрібна людина, що супроводжуватиме. Пунктами призначення бувають не лише предмети, але станції з акторами — наприклад, з вашими ж колегами (як старець Фура у вежі Форт Бояр, пам’ятаєте?). Призом шукачів стають «скарби»: номерки святкової лотереї, новорічні подарунки чи шматки пазлу, які потім складуться в єдину картину — карту з регіонами присутності чи в логотип компанії.  

Читати  Найкращі новорічні ролики останніх років від відомих брендів

Що потрібно від вас?

Креатив, реквізит, фуршет чи подарунки.

4. Вечірка безглуздих (огидних) різдвяних светрів

Так, ви вірно прочитали. Часто саме так перекладають назву незвичної традиції Ugly Christmas Sweater Party. Вона зародилася в Канаді майже 15 років назад, потім її запозичили Великобританія та США.

В цих країнах заведено в’язати та дарувати близьким светри з традиційною символікою: оленями, ялинками й сніговиками. Щоб не образити бабусь, усі надягають такі подарунки, але на один вечір. В епоху 80-х огидні різдвяні светри з’явилися в масовому продажі, висміюючи традиційні мотиви на будь-які варіації.

На початку 2000-х парочка сусідів з Ванкувера запропонувала друзям зібратися разом під Різдво за келихом єг-нога (традиційного різдвяного напою). Єдина умова — з’явитися в огидному светрі. Ідея подібної вечірки знайшла своє продовження в книзі Браяна Міллера, Адама Полсона та Кевіна Вула (Brian Miller, Adam Paulson and Kevin Wool) під назвою «Вечірка огидних різдвяних светрів: повна інструкція про те, як одягнутися безглуздо» (Ugly Christmas Sweater Party Book: The Definitive Guide to Getting Your Ugly On).  

На 152 сторінках читачі знаходять велику кількість порад, котрі зводяться до одного: «Запропонуйте своїм гостям одягнути огидний светр на Різдво». Автори книги навіть відкрили свій інтернет-магазин, де продаються згадані предмети гардеробу з кумедними зображеннями.

І це вельми доречно — як мінімум раз на рік, тому що в Канаді святкують «Національний день жахливого різдвяного светра» (National Ugly Christmas Sweater Day). Безумовно, для участі в подібному заході потрібне хороше почуття гумору. І якщо у ваших співробітників воно є, то такий «дрес-код» забезпечує вам крутий та незабутній вечір.

В програмі: спілкування, їжа, конкурси та голосування за «Найогидніший светр». Номінації для конкурсу светрів:

  • «Огидніше ще треба пошукати» (All-Around UGLY Sweater);
  • «Найоригінальніший» (Most Original);
  • «Светр головного кандидата на публічний арешт» (Most Likely to get Arrested if Seen in Public);
  • «Найсвятковіший/ святковий/ яскравий» (Most Festive);
  • «Найкумедніший» (Funniest);
  • «Светр, який переверне Інтернет» (Most Likely to go Viral on Social Media).

Можна придумати свої номінації, які ще більше підкреслять цінність вашої корпоративної культури, а гумор закріпить зв’язок вашої команди.

А що ще буде окрім светрів?

Великий кабінет чи зал, музичне оформлення, ведучий, легкі страви та напої в стилістиці вечора, реквізит для конкурсів.

5. Добрі справи

В грудні, в приємному очікуванні свят, всі ми стаємо трішки добрішими. Нам хочеться радіти та ділитися радістю з тими, хто потребує допомоги. Багато компаній дарують мішки подарунків дитячим будинкам і це прекрасно, але є ліпші рішення.  

Подумайте ось про що:

Якщо ви дійсно хочете зробити щось вартісне для дітей з дитячих будинків, а не просто поставити галочку, то запропонуйте співробітникам стати волонтерами чи пожертвувати гроші в один з фондів, котрий бореться за кожну дитину, рятує тисячі дітей по усій країні, займається соціалізацією та адаптацією дітей, яким проста людська участь в їх долі в тисячі разів потрібніша, ніж подарунки.Також, у свята потребують уваги й старенькі люди, про яких забувають.  

Як зробити добро?

Запитайте у співробітників, кому б вони хотіли допомогти: дітям-сиротам, хворим дітям, похилим чи безпритульним тваринам.

  • Визначте список: фонди та організації обраного напрямку — бажано в регіоні, де працює компанія.
  • Дізнайтеся, чого потребують підопічні фонду.
  • Визначте вид допомоги: матеріальна (пожертви чи предмети першої необхідності, одяг) та/чи волонтерська.
  • Навчіть співробітників правильно «волонтерити» — перед заходом запросіть того, хто давно цим займається та готовий розповісти, завчасно попередити про помилки. Тоді добровольці не лише отримають знання, щоб працювати з людьми, яким потрібна допомога (підопічні оздоровчих заходів, мешканці будинків для літніх людей), але і позбудуться від власних страхів, дізнаються як ліпше спілкуватися з тими, кому вони хочуть допомогти.
  • Організуйте збір засобів для передачі у фонд чи визначтеся з датами волонтерської акції.

Як бачите, є безліч варіантів і без корпоративу зміцнити команду та віддячити їй за роботу. Команда — це люди, які потребують уваги, готові ділитися теплом та відкривати для себе нові речі, а у ваших руках це реалізувати найкращим чином.